УЧБОВА ЛІТЕРАТУРА
За наявності передніх зубів роз’єднування прикусу по¬средством накусочной майданчика обумовлює сравні¬тельно легкий перебіг періоду перебудови міотатічесько-го рефлексу жувальної мускулатури. Це пояснюється тим, що жувальний тиск регулюється через періо-донто-муськулярний рефлекс.
За відсутності зубів відносно мале функциональ¬ная навантаження передається на слизисту оболонку порожнини рота. Сила скорочення м’язів регулюється при цьому через гингиво-муськулярний рефлекс, який біологічно пристосований до передачі менших зусиль. Виходячи з цього, можна пояснити причину тих невдач, які є в клініці при одномоментному підвищенні прикусу в слу¬чає протезування беззубих щелеп більш ніж на 4-6 мм. Це пояснюється тим, що передні штучні зуби з вузькими ріжучими...

Стирання залежить від типа жування, від складу їжі і прот стійкості зубів. В разі ортогнатічеського прикусу об¬наружіваєтся значніше стирання на передніх зу¬бах, при глибокому прикусі — на молярах. По ступеню стіра¬нія можна робити виводи і щодо віку челове¬ка. До 30-річного віку стирання обмежується ема¬лью, на різцях, на іклах і на коронках моляров возника¬ют борозни. У 40-річному віці у добре жуючих людей стирання доходить до дентину, який видно по своєму жовтуватому кольору. У 50-річному віці дентин на боль¬шей поверхні стає голим і має темно-коричневий колір, коронка зуба стає трохи коротшою. Вікові особливості фізіологічного стирання пред¬ставлени на мал. 85. До 70-річному зросту...

Для наближення статичного методу до клінічної діагностики В.К. Курляндський запропонував ще більш дета¬лізірованную схему оцінки жувальної ефективності, яка отримала назву одонтопародонтограмми.
Пародонтограма є схемою-кресленням, в яку заносять дані про кожен зуб і його опорному ап¬парате. Дані представлені у вигляді умовних обозначе¬ній, отриманих в результаті клінічних обстежень, рентгенологічних ісследованій і гнатодінамомстрії. До них відносяться наступні позначення: N — без патоло¬гичеських змін; 0 — зуб відсутній; 1/4 — атрофія першого ступеня; 1/2 — атрофія другого ступеня; 3/4 — атро¬фія третього ступеня. Атрофію більше 3/4 відносять до четвер¬той ступеня, при якому зуб стримується м’якими тканя¬мі і підлягає видаленню.
Витривалість опорних тканин...

Схема-креслення майбутньої одонтопародонтограмми складається з трьох лав кліток, розташованих паралельно один над одним.
Посередині креслення розташовується ряд кліток з обозначе¬нієм зубної формули, а над і під цим рядом расположе¬ни клітки, в які заносяться дані про достаток зубів і кісткової тканини пародонту (норма, ступінь атрофії, отсут¬ствіє зубів). Потім йде ряд кліток, в яких виставляють дані залишкової сили опорних тканин, виражених в умовних коефіцієнтах.
Після заповнення схеми-креслення умовними обозначе¬ніямі проводять складання коефіцієнтів верхньої і ні¬жней щелепи, і отримана схема виноситься на праву половину одонтопародонтограмми. На підставі суммар¬них даних визначають силові співвідношення між зуб¬нимі рядами щелеп.
У приведеній пародонтограмі силове...

Для точнішого визначення функціонального состо¬янії зубочелюстной системи застосовуються функциональ¬ниє методи діагностики. До них відносяться жувальні проби, мастикаціографія, міографія, міотономстрія, елськтроміографія, міотонодінамометрія, електроміома-стікациографія.




50 Ортопедична стоматологія

Функціональні методи визначення жувальної еффек¬тівності. Ефективність функції жування залежить від ря¬да чинників: наявність зубів і чісла їх артикулюючих пар, ураженості зубів карієсом і його ускладненнями, со¬стоянія пародонту і жувальних м’язів, спільного достатку організму, нервнорефлекторних зв’язків, слиновиділення і якісного складу слини, а також від розміру і конси¬стенциі харчової грудки. При патологічних явищах в порожнині рота (карієс і його ускладнення, пародонтіт і паро¬донтоз,...

При різних порушеннях в порожнині рота (каріозне руйнування зубів, їх рухливість, дефекти зубних рядів, аномалії прикусу і ін.) період жування подовжується. Про¬бамі можна також встановити ефективність протезірова¬нія залежно від конструкції протезів і їх якості.
Л.М. Демнер пропонує зважувати всю пережовану масу що як залишилася в ситі після її просіювання, так і пройшла через сито з метою виявлення кількості пі¬щевих часток, що залишилися в порожнині рота або непомітно проковтнули при жувальній пробі.
Проте в проведенії цих проб є недоліки. У мето¬діке Хрістіансена проба робиться після 50 жувальних рухів. Ця цифра, поза всяким сумнівом, довільна, бо одній людині, залежно від...

Мал. 87. Кімограма одного жева¬тельного періоду. [ — достаток спокою, II — фаза введе¬нія їжі в рот, III — початкова фаза функції жування, IV — основна фа¬за жування, V — фаза формування грудки і його проковтування, Про — мо¬мент зімкнення зубних рядів і раз¬давліванія їжі, Про] — момент раз¬маливанія їжі (час в секундах).

Мастикаціографія. Жувальний стереотип залежить від дуже багатьох умов: характеру артикуляції, прикусу, протяжності і топографії дефектів зубних рядів, налі¬чия або відсутність фіксованої висоти прикусу (ме¬жальвеолярной висоти) і, нарешті, від констітуциональ¬них і психологічних особливостей пацієнта. Мастіка¬циографія, що дозволяє графічно реєструвати діна¬міку...

Третя фаза — початкова фаза функції жування (адапта¬ция), починається з вершини висхідного коліна і соответ¬ствуєт процесу пристосування до початкового размельче¬нію шматка їжі. Залежно від физико-механических властивостей їжі відбуваються зміни в ритмі і розмахах кривої цієї фази. При первинному роздрібненні це¬лого шматка їжі одним рухом крива цієї фази має плоску вершину (плато), перехідну в пологе нісходя¬щєє коліно, — до рівня спокою. При початковому стискуванні кус¬ка їжі за рахунок декількох рухів, шляхом підшукування кращого місця і положення для його роздрібнення, проїсхо¬дят відповідні зміни в характері кривої. На фо¬не плоскої вершини є ряд коротких хвилеподібних підйомів, розташованих вище за рівень лінії спокою. На¬лічие...

Після проковтування харчової грудки знов устанавліва¬ется достаток спокою жувальної мускулатури. Графічно воно відображується у вигляді горизонтальної лінії. Це состоя¬ніє яв/иєтся першою фазою наступного періоду жування.
Слід звернути увагу на ту обставину, що за допомогою одного балона можна записувати і бічні зрушення нижньої щелепи. При бічних зрушеннях нижня че¬люсть здійснює рухи в горизонтальній плоскості з одночасним опусканням. Це пов’язано з наявністю у більшості людей перекриття верхніми передніми зу¬бамі нижніх зубів і певним нахилом суглобових горбків. При бічному зрушенні нижньої щелепи і її опуська¬нії стискується балон мастікациографа, що обумовлює через повітряну передачу відповідний підйом мемб¬рани марєєвськой капсули. Повернення нижній щелепі з...

Результати великої кількості різних жеватель¬них проб узагальнені в таблиці. 5.
З таблиці. видно, що залежно від достатку зубоче¬люстной системи змінюються період від початку жування до ковтання і розміри проковтуваних шматків; у міру ухуд¬шенія достатку зубочелюстной системи збільшується час жування і збільшуються розміри шматків їжі. Раз¬ніца в показниках найяскравіше виявляється при жуванні су¬харя і слабкіше — при жуванні м’якого хліба. За допомогою проби з жуванням ядра горіха можна прослідити, як меня¬ются час і ступінь розжовування їжі на окремих па¬рах антагонірующих зубів. Наприклад, тривалість жування ядра горіха до появи рефлексу ковтання в обла¬сті
артикулюючих моляров дорівнює 40 з, а...

Методом міотонометрії можна визначати показники тонусу жувальної мускулатури в змозі фізіологиче¬ського спокою і при стискуванні зубних рядів. Тонус м’язів заві¬сит від глибини прикусу і міняється відповідно длітель¬ності роз’єднування прикусу від декількох годинників і днів до декількох тижнів.
З метою виявлення залежності між тонусом собст¬венно жувальних м’язів і що розвивається ними силоміць було використано поєднання міотонометрії і гнатодінамоме¬трії. Обстежуваному пропонували стискувати зубами датчик електронного гнатодінамометра з певною силою, при цьому міотонометром вимірювали тонус м’язів (мал. 88). Дослідження показало, що тонус м’язів не збільшується строго силі, що пропорційно розвивається.
Дані показують, що взаємозалежність між то¬нусом власне жувальних м’язів і силоміць...

Міотонометрія. Міотонометром вимірюється тонус же¬вательних і мімічних м’язів. При різних отклоне¬ніях від норми тонус м’язів змінюється. Так, при осложнен¬ном карієсі тонус власне жувальних м’язів в состоя¬нії спокою збільшується, що може служити додатковим симптомом захворювання зубів. Прилад для виміру тону-




Глава 2. Методи обстеження пацієнтів і діагноста 55

У реограмме (РГ) розрізняють висхідну частину — анакро-ту, вершину, низхідну частину — катакроту, інцизуру і ді-кротічеськую зону (мал. 89 би). Якісна оцінка РГ со¬стоїт з опису її основних елементів і ознак (особливостей): I) характеристика висхідної частини (кру¬тая, полога, горбовідная);...

В той же час під впливом токсичної дії меді¬каментов, пломбувальних і протезних матеріалів, ін¬фекционних захворювань і інтоксикацій організму, а також різних емоцій склад слини міняється коліче¬ственно і якісно. У зв’язку з цим дослідження слини має важливе діагностичне значення. Слину (смешан¬ную) збирають натщесерце в пробірку або шляхом стікання не¬посредственно з протоки кожної залози.
Дослідженням слини можна встановити її консистен¬цию, вміст в ній муцина. Відомо, що при обіль¬ной салівациі і рідкій концентрації слини функцио¬нальная прісасиваємость повних протезів буває поніже¬на; навпаки, в’язка слина сприяє прісасиваємоє™ протезів. Шляхом дослідження амілолітічеськой актівнос¬ті слини, вмісту в ній лізоциму, оксидази і інших ферментів можна встановити негативний...