УЧБОВА ЛІТЕРАТУРА
Мал. 47. Ортопантомограмма того ж пацієнта. Наголошується тес¬ноє положення зубів, дістопірованниє і ретінірованниє 28 і 38 зубів

Мал. 48. Комп’ютерна томограмма верхньої щелепи. При со¬храненії кісткового субстрата у фронтальному відділі відсутня вестибулярна кісткова пластинка в жувальних відділах
Мал. 49. Комп’ютерна томограмма нижньої щелепи. Отсутству¬ет вестибулярна кісткова пластинка, візуалізовані кісткові дефекти.
HPT, хотілося б звернути увагу на те, що з’явилося по¬коленіє пацієнтів з дефіцитом жувального навантаження.
Ні для кого не є секретом, що саме жеватель¬ная навантаження в період змінного прикусу є чинником, стимулюючим паросткові зони щелеп. Урбанізація, зміна харчового раціону...

Мал. 72. Мембрана повністю перекриває імплантований кістковий матеріал
Мал. 73. Раневий дефект ушитий вузловими швами з вікріла. Проведений розтин тяжа, що тягне

Мал. 74. Достаток через 6 міс. після операції
Мал. 75. Рентгенологічна картина через 6 міс. після операції

Методики другої групи — це втручання, на-правленниє на усунення мукогингивальних проб¬лем, які виникають унаслідок порушення форміро¬ванія переддня порожнини рота і, у свою чергу, оказива¬ют негативний вплив на достаток пародонту:
1) пластика вуздечок і тяжей (френулопластіка по Лімбергу і Глікману);
2) вестібулопластіка (по Кларку, по Едлану—мейхеру, тунельна методика);
...

Френулопластіка проводиться в цілях усунення па¬тологичеського механічної дії неадекватно прикріплених вуздечок губ і мови на краєвий пародонт. Надмірне, або патологічне, натягнення вуздечки прі¬водіт до наступних змін:
1. Рецесія ясен в місці прикріплення (мал. 78).
2. Широкі і короткі вуздечки при длітільній дії приводять до формування діастеми (мал. 79).
3. Широкі, особливо складчасті, вуздечки являют¬ся причиною постійного накопичення нальоту. Тя¬нущие вуздечки звичайних розмірів постійне рас¬кривают гирло борозенки в місці їх прикріплення.

Мал. 78. Формування рецесії у дитяти 7 років із-за неправильного прикріплення вуздечки нижньої губи

Внаслідок цього там також посилено накапліва¬ется наліт (мал. 79). Оскільки постійна іше-мізация сприяє зниженню метаболічних процесів, то в зоні натягнення максимально про¬являєтся осередковий ушкоджувальний мікробний по¬тенциал на тканині.
Мал. 79. Формування діастеми і створення умов для уси¬ленного скупчення мікробної бляшки із-за низького прікрепле¬нія вуздечки верхньої губи
Інколи посічення вуздечки потрібно проводити перед ортодонтічеським лікуванням.
Широко відомо дві методики пластики вуздечок — Y-образная і по Лімбергу (Z-образная).
Y-образная френулопластіка[1954]
Техніка операції. Після інфільтраційної анестезії (мал. 80) зафіксовану вуздечку січуть...

До тих, що проходять і менш істотних недостат¬ков відноситься разлічноє по тривалість і вираженно¬сті порушення чутливості в області проведеного втручання.
Найбільш поширеними методиками являют¬ся: вестібулопластіка по Едлану—мейхеру і по Кларку. У нашому відділенні розроблена і запатентована туннель¬ная вестібулопластіка, що відрізняється від базових мето¬дік меншою травматічностью, практично відсутністю післяопераційних болів, і отже, комфортнос¬тью для пацієнтів, а також вищою швидкістю за¬жівленія.
Вестібулопластіка по Едлану—мейхеру [1963]
Техніка операції. Після інфільтраційної анестезії (мал. 91) — бажано по методу гидропрепарірованія для легшого подальшого відшаровування слизистого клаптя — скальпелем роблять розріз слизистої оболонки паралельно вигину щелепи (мал. 92), відступивши від сли-зисто-десневой кордони на...

Мал. 100. Після анестезії проводять розріз по перехідній складці на глибину слизистої оболонки без зачіпання над¬костніци
Мал. 101. Мобілізація слизистого клаптя ножицями для запобігання звуженню червоної облямівки губ
Мал. 102. Переміщення распатором комплексу підслизистих тканин уздовж окістя на нову глибину
Мал. 103. Фіксація слизистого клаптя до окістя швами з кетгута в глибині переддня
Слизистий клапоть фіксують до окістя швами з кетгута в глибині сформованого переддня. При цьому залишається досить обширний раневий дефект на альвеолярному відростку (мал. 103), який закривають за¬щитной пов’язкою (мал. 104), в даний час — дипле-новой плівкою, як і в попередній...

Мал. 105. Достаток тканин на 7-у добу після операції
Мал. 106. Загоєння на 15-у добу після операції
шенія майдани післяопераційного дефекту [Грудя-нов А. І., Ерохин А. І., 2001].
Техніка операції. Після інфільтраційної ане¬стезії (мал. 107-109) проводять вертикальний розріз уздовж центральної вуздечки переддня порожнини рота на всю її довжину (від місця її фіксації на прикріплених яснах і до місця її фіксації на губі — пріблізітель¬но 20-25 мм). В області премоляров проводять горізон¬тальниє розрізи уздовж перехідної складки завдовжки близько 20 мм (мал. 110).
Мал. 107. Достаток перед операцією. Після інфільтраційної анестезії за типом гидросепарациі виявляється дійсна...

Мал. 135. I клас. Рецесія в межах вільних ясен (на¬ходітся коронарнєє прикріплених кератінізірованной ясен). Втрата ясен і кісті в міжзубних проміжках відсутня. Підклас А: вузька (А). Підклас В: широка (Б). Прогноз: возмож¬но закриття на 100 %

А
Би
Мал. 136. II клас. Рецесія в межах прикріплених (кера-тінізірованной) ясен. Втрата ясен і кісті в міжзубних проміжках відсутня. Підклас А: вузька (А). Підклас В: ши¬рокая (Б). Прогноз: можливе закриття на 100 %

А
Би
Мал. 137. Ill клас. Рецесія II класу поєднується з ураженням седніх зубів (А). Підклас В: із залученням сусідніх зубів (Б). Прогноз: неможливе закриття кореня на 100 %

Мал. 138. IV клас. Втрата ясен і кісті в міжзубних промежут¬ках — циркулярна. Підклас А: в обмеженої кількості зубів (А). Підклас В: генералізованная горі¬зонтальная втрата...

Як і при інших методиках, у жодному випадку не можна перфорувати клапоть! Це приведе до його некрозу і до того, що обважнює проблеми.
За відсутності адекватної зони кератінізірованной ясен заздалегідь слід провести вестібулопластіку.
Мал. 139. В області 1-3 і 1-4 рецесія II класу по Міллеру.
Ширіна прикріплених ясен завглибшки 7-8 мм. Раніше проведена вестібулопластіка по Кларку

Техніка операції. Після анестезії (мал. 139) про¬водят два паралельні вертикальні розрізи, для їх об’єднання — фестончатий околобороздковий ськошен¬ний розріз.
Після цього клапоть відшаровують і мобілізують, надсе¬кая в підстави клаптя окістя (мал. 140).
Мал. 140. Після анестезії відшарований трапецієвидний слизисто-окісний клапоть, мобілізований. Кореневі поверхні сгла¬жени, проводиться біомодифікація

Мал. 141. Клапоть зміщують коронарний. Шви накладають на 1-2 мм вище емалево-цементного з’єднання з метою профілак¬тіки післяопераційною ретракциі

Мал. 142. Достаток в області 1-3 і 1-4 через 6 міс. після операції
Голі поверхні коріння обробляють меха¬нічеськи і хімічно (біомодифікація ТГХ).
Клапоть зміщують з таким розрахунком, щоб...

До її переваг відноситься те, що викроєний клапоть можна використовувати для одночасного закри¬тія декілька рецесії. І хоча травма неба при цій методиці незначна, кровотеча може бути весь¬ма серйозним. Крім того, необхідно, щоб ясна по краях рецесії були завтовшки не менше 1,5 мм, щоб її можна було розітнути і в цей простір помістити клапоть. Тому головним протипоказанням є стоншені ясна.
Необхідно враховувати і особливості будови до¬норського ділянки: при широкому і дрібному небі існує ризик пошкодження піднебінної артерії.

Анестезія на верхній щелепі
Назва Методика проведення Зона знеболення Час настання
Інфільтраційна Голку занурюють в м’які тканини горизонтально під кутом 30? до альвеолярного відростка. Скіс голки має бути звернений до кісті. Анестетік вводять повільно. З піднебінною столони вкол голки проводять в кут, утворений альвеолярним і піднебінним відростками верхньої щелепи, вводять не більше 0,5 мл анестетіка. З язичного боку альвеолярної частини нижньої щелепи анестетік вводять в місце переходу слизистої оболонки альвеолярної частини на під’язикову область, 2-3 мл З
вестибулярного боку вкол голки проводиться в перехідну складку. Десна, альвеолярний відросток і зуб, в області яких проводиться анестезія. 7-10...